Магутны Божа

Царкоўны гімн

Муз. М. Равенскага                                Словы Н. Арсеньнявай

Магутны Божа! Ўладар сусьветаў,
Вялікіх сонцаў і сэрц малых!
Над Беларусяй, ціхай і ветлай,
Рассып праменьні свае хвалы.Дай спор у працы штодзеннай, шэрай,
На лусту хлеба, на родны край,
Павагу, сілу і веліч веры
У нашу праўду, у прышласьць – дай !Дай урадлівасьць жытнёвым нівам,
Учынкам нашым пашлі ўмалот!
Зрабі магутнай, зрабі шчасьлівай
Краіну нашу і наш народ!

Читать далее

ЦІ ЁСЬЦЬ МАСКОЎСКАЕ ПРАВАСЛАЎЕ ХРЫСЬЦІЯНСТВАМ ?

Потреба переосмислення українсько-московитських стосунків зараз, у момент московитської агресії проти України, є надзвичайно гострою. З одного боку, ми спостерігаємо московофобну позицію (у сенсі страху від приходу «третіх москалів») частини населення України, особливо у її західній частині, а з іншого – тотальну розгубленість тих, хто ще до вчора вважав московитів братнім народом з близькою культурою. Війна, агресія, варварські злочини проти мирного населення і військовополонених, шовіністичне запаморочення, ненависть до всього українського, тотальна брехня московитської пропаганди, – занадто наочно руйнують тези про якусь там культурну спільність.

Це, так би мовити, антропологічні аспекти, соціальні та культурні. Звісно, що неможливо ізолювати їхній вплив на життя українського християнства – як його московитської форми (УПЦ МП), так і немосковитських форм у самій Україні. І саме ці аспекти, відомі й раніше, проте їх оспорювали через значну кількість не зовсім раціональних прихильників активного екуменічного діалогу, які часто видавали бажане за дійсне, зараз просто вимагають системного переосмислення й урахування.

Відразу зазначу, що ціллю цієї статті не є дати готову відповідь, а лише поставити питання. Бо, на мою скромну думку, сама проблематика українсько-московських стосунків у релігійній, власне, християнській царині потребує багатогранного, комплексного міждисциплінарного підходу. Тому, цей текст є, радше, спробою поставити питання для подальшого переосмислення.

Якраз цими днями виповнюється 556-річниця формального оформлення московитського православ’я як окремого феномену в світовому християнстві. Саме 3 вересня 1458 р. Б. Папа Пій ІІ розділив Київську митрополію на власне Київську (католицьку) митрополію та Московську (схизматичну) митрополію і призначив Київським митрополитом Григорія ІІ. Москва тоді зідентифікувала себе як виразне протиставлення світовому християнству, яке у цей Читать далее

ХРИСТИАНСТВО В БЕЛАРУСИ: КАТОЛИЧЕСКАЯ УНИАТСКАЯ ЦЕРКОВЬ В БЕЛАРУСИ

1. Создание этой Церкви. Из предыдущих описаний известно, какими мерами насаждалась католическая церковная уния в Беларуси и в Великом Княжестве Литовском. Она развивалась и укреплялась исключительно при помощи насилия над православными. О мирной словесной или литературной миссионерской деятельности униатских проповедников не приходится говорить, потому что таковой не было. Зато велась борьба униатов с православными, причем борьба жестокая и упорная, продолжавшаяся около двухсот, лет. Самыми могущественными помощниками униатов были польские короли, их чиновники разных рангов и польско-католическая шляхта. В тяжелой и неравной борьбе ряды православных верующих редели, многие духовно и физически слабели и переходили в лагерь своих противников. При насаждении унии применялись жестокие пытки, побои и даже убийства. На страданиях православных за свою веру создавалась в Беларуси Униатская Церковь, которая по своей догматической сущности была филиалом Римско-Католической Церкви, только в греко-восточной обрядовой форме.

Католическая церковная уния была творением искусственным, созданным для приведения православных в латинскую веру. Она представлялась неопределенным и неясным, как бы промежуточным вероисповеданием, неспособным удовлетворить религиозные потребности своих вольных и невольных последователей. Поэтому многие православные ее не любили, а если принуждены были отступить от своей веры, то переходили прямо в латинство. Не была она популярна также среди римо-католиков латинского обряда. Со временем она стала простонародной, “хлопской” верой, ибо шляхта к ней не примкнула.

С самого начала своего появления уния поставлена была в ближайшую связь и зависимость от польского латинства. Латинские католические обычаи и обряды все более и более проникали в унию и постепенно вытесняли особенности, Читать далее

Унии создавались в истории практически всех Церквей

Уніі практыкаваліся ў гісторыі практычна ўсіх Цэркваў
Матэрыял падрыхтаваны на аснове радыёперадачы «Гісторыя рэлігіі» на радыё “Говорит Москва”. Вядоўца — галоўны рэдактар праекту “ПостНаука”, рэлігіязнаўца Івар Максутаў, госьць эфіру — Аляксей Юдзін, кандыдат гістарычных навук і дацэнт Цэнтру вывучэньня рэлігіяў Расійскага дзяржаўнага гуманітарнага ўніверсітэту.
— Давайце пачнем з таго, што высьвятлім, хто такія грэка-католікі і ўніяты. Што азначае грэцкі элемент у гэтым тэрміне?

— Гэта абрадавая рэлігійная культура, грэцкая рэлігійная традыцыя, візантыйская ў шырокім сэнсе слова, да якой належыць і Расейская Праваслаўная Царква.

Статуя апостала Пятра ў Ватыкане.

Элемент «грэка-» пазначае прыналежнасьць да ўсходняй хрысьціянскай традыцыі візантыйскага ўзору. Аднак гэта католікі, гэта значыць яны прызнаюць зьверхнікам Паўсюднай Царквы рымскага біскупа — папу.

— Існуюць яшчэ нейкія католікі такога тыпу?
— Вядома, ёсьць балгары-католікі, румыны-католікі і славакі-католікі. Яны, так ці інакш, належаць да Читать далее

Соф’я Слуцкая — каталічка ?

Соф’я Слуц­кая мно­гім вя­до­мая як пра­ва­слаў­ная свя­тая. У го­нар гэ­тай жан­чы­ны на­ват на­зва­ны ста­ліч­ны храм. Ад­нак гіс­то­рык Анас­та­сія Скеп’­ян сцвяр­джае, што пра­ва­слаў­ная свя­тая на­са­мрэч бы­ла… ін­шай ве­ры.

8-8

До­ка­зы та­ко­му сме­ла­му сцвяр­джэн­ню змя­шча­юц­ца ў но­вай кні­зе «Кня­зі Слуц­кія», на­пі­са­най стар­шым на­ву­ко­вым су­пра­цоў­ні­кам ад­дзе­ла гіс­то­рыі Бе­ла­ру­сі Ся­рэд­ніх вя­коў і па­чат­ку Но­ва­га ча­су Ін­сты­ту­та гіс­то­рыі Читать далее

Традыцыйныя беларускiя танцы 14.03.2015 ў Ракаве.

Клуб традыцыйнага танца “СІТА”  і капэля “На Таку” запрашаюць дарагіх гасьцей на танцавальную вечарынку…

Rakav13  14 сакавіка (субота)
18.00-22.00

Ракаўскі Цэнтр народнай творчасці 
(вул. Чырвонаармейская, д.1).
Мінская вобласць, Валожынскі раён, а/г Ракаў
Кошт: 30.000 рублёў

ГРАЮЦЬ:

– капэля НА ТАКУ
– капэля Алеся Лася ( трыА)
– Васiль Грынь
– Дзянiс Сухi
– Стась Чавус
– Сяргей Чубрык
– Кася Радзiвiлава Читать далее

Вялiкi сольны канцэрт Стары Ольса 16 лiстапада 19:00 ДК МАЗ

Гурт сярэднявечнай музыкi Стары Ольса

Гурт сярэднявечнай музыкі дае вялікі сольны канцэрт да свайго 15-годдзя. Ён пройдзе 16 лістапада а 19-й га­дзіне ў Мінску ў Палацы культуры МАЗа.

Два білеты ад “Старога Ольсы” можна выйграць, даслаўшы ў рэдакцыю рэцэпт старажытнай беларускай стравы. Акрамя гэтага, трэба страву прыгатаваць і даслаць фота. Чакаем вашых лістоў да 7 лістапада. Наш электронны адрас: regionnews@rh.by. Наш паштовы адрас: Маладзечна, Вялікі Гасцінец, 68-а.

Old Olsa

Вялiкi сольны канцэрт да 15 – цi годдзя!!!

Усiм, хто прыйдзе на канцэрт СТАРОГА ОЛЬСЫ у вышыванцы – падарунак ад арганiзатарау !

Iнфалiнiя: Читать далее

Беларуские орнаменты (значение, расшифровка)

Сонца

Сонца

Сонца, мяжа свету, мужчынскі салярны знак, мужчынская пладавітасьць, дынамічнасьць, агонь жыцьця, няспынны рух жыцьця, часу, агонь жыцьця.

 

 

 

 

 

Квітнеючы крыж

Квітнеючы крыж

 

«Квітнеючы крыж«. Адначасова і салярны мужчынкі пачатак (крыж) – святасьць, нябеснае вогнішча, шматразовае памнажэньне ўраджая, рода; і жаночы («ромб», «ромбачка», «глушачка«) — цнатлівасьць, святасьць, чысьціня, цнатлівасьць.

 

 

 

Кручкаватая ромбачка

Кручкаватая ромбачка

 

“Кручкаватая ромбачка” – сакральны ўраджай, абрадавая пладавітасць і чысціня.

 

 

 

 

 

Знак апладненьня

Знак росту, мужчынскай сілы

 

Знак пладавітасьці, росту, апладненьня, мужчынскай сілы.

 

 

 

 

 

Знак мужчынскай засьцярогі

Знак мужчынскай засьцярогі

 

Мужчынскі знак пладавітасьці, апладненьня, знак мужчынскай засьцярогі, боскай засьцярогі.

 

 

 

 

Васьмірог

Васьмірог

«Васьмірог», «васьмірогая» — мужчынскі пачатак, сакральнае, чыстае, цнатлівае вогнішча, ачышчальная энэргія.

 

 

 

 

 

 

Васьмірог з расколкам

Васьмірог з расколкам

 

«Васьмірог з расколкамі» — мужчынскі пачатак, энэргія апладненьня, узбагачэньня

 

 

 

 

Читать далее

«Радзівілаўскі фэст» 17 мая: Нясвіж. Палац Радзівілаў

Нацыянальны гісторыка-культурны музей-запаведнік «Нясвіж» i Музычны Дом «Класiка» запрашаюць 17 мая на «Радзівілаўскі фэст» у Ратушу і Нясвiжскi Палац у межах сусветнай акцыі «Ноч музеяў – 2014».

Вас чакаюць сустрэча з самім князем Мiхалам Казiмiрам Радзівілам «Рыбанькай», вы зможаце зазірнуць у таемную капліцу магнатаў і паслухаць магiчную музыку ад ансамбля Читать далее

Минск исторический

Более 900 лет назад на правом берегу реки Свислочь, при впадении в нее Немиги, на небольшом холме возник город Минск (летописный Менеск, Менск, Минск).Происхождение названия летописного “Менска” связывают с рекой Менкой, впадающей в Птичь недалеко от города. Народное же предание связывает его то с неким Минчем, то с былинным богатырем Менеском. Отсюда и названия “Минск”, “Менск”.

Основателем городского Замчища (документально подтверждённым) считается полоцкий князь Всеслав Брячиславович Чародей — один из самых славных властителей древнего белорусского государства. Он приказал строить замок, окруженный десятиметровым земляным валом и глубоким рвом с водой, задачей сооружения была охрана юго-западных границ Полоцкого княжества. Замок был сооружен в первой половине 11 века, а уже во второй половине за крепостными сооружениями находились, кроме собственно Замка, церковь, жилые дома, склады, рынок. Локализовался первый ЗАМОК, (который позже стал “центром кристаллизации” будущего города с ремесленной слободой и торговой площадью) в месте современной “площади 8 марта” ( выход из метро “Немига” и спортсооружение “Трудовые резервы”) — на противоположном берегу Свислочи от “Троицкого предместья”.

Еще в одном толковании название “Минск” происходит от слова “мена”, так как якобы в древние времена на месте нынешнего города находился меновой пункт — торговый рынок, отчего возникший здесь город стал называться сначала Менском, Меньском, а затем Минском. Первое летописное упоминание о Минске как о городе Полоцкого княжества относится к 1067 году в связи с жестокой битвой, происшедшей на реке Немиге 3 марта того же года между князем Всеславом Полоцким и сыновьями князя Ярослава — Изяславом, Всеволодом и Святославом. В результате этой битвы Минск был разгромлен, мужчины перебиты, а женщины и дети взяты в плен. Всеслав спасся бегством. Читать далее