Экзарх Белорусской православной церкви митрополит Павел грозит открыть «краник Чернобыльский»

Глава (экзарх) Белорусской православной церкви, митрополит Рязанский и Михайловский Павел являет собой дичайший пример религиозно-политического мракобесия : (

RUS_yudik.org_2“Я хотел бы сейчас, пользуясь возможностью, сказать тем, кто устраивает эти оранжевые, розовые революции и другие революции, хотел бы предупредить и сказать, что Россия – это вам не Грузия, это вам не Украина. Это вам не Египет и не Ливия.   В России сейчас существует огромное количество средств массового уничтожения. У нас есть и атомное, и бактериологическое оружие.  Вы знаете, в отличие от американцев, нашим русским людям, у нас, вы знаете, я скажу, у нас огромное количество людей, которые нуждаются в нормальном образе жизни и для большинства русских людей жизнь, как говорят в народе, ломаной копейки не стоит. Читать далее

ЦІ ЁСЬЦЬ МАСКОЎСКАЕ ПРАВАСЛАЎЕ ХРЫСЬЦІЯНСТВАМ ?

Потреба переосмислення українсько-московитських стосунків зараз, у момент московитської агресії проти України, є надзвичайно гострою. З одного боку, ми спостерігаємо московофобну позицію (у сенсі страху від приходу «третіх москалів») частини населення України, особливо у її західній частині, а з іншого – тотальну розгубленість тих, хто ще до вчора вважав московитів братнім народом з близькою культурою. Війна, агресія, варварські злочини проти мирного населення і військовополонених, шовіністичне запаморочення, ненависть до всього українського, тотальна брехня московитської пропаганди, – занадто наочно руйнують тези про якусь там культурну спільність.

Це, так би мовити, антропологічні аспекти, соціальні та культурні. Звісно, що неможливо ізолювати їхній вплив на життя українського християнства – як його московитської форми (УПЦ МП), так і немосковитських форм у самій Україні. І саме ці аспекти, відомі й раніше, проте їх оспорювали через значну кількість не зовсім раціональних прихильників активного екуменічного діалогу, які часто видавали бажане за дійсне, зараз просто вимагають системного переосмислення й урахування.

Відразу зазначу, що ціллю цієї статті не є дати готову відповідь, а лише поставити питання. Бо, на мою скромну думку, сама проблематика українсько-московських стосунків у релігійній, власне, християнській царині потребує багатогранного, комплексного міждисциплінарного підходу. Тому, цей текст є, радше, спробою поставити питання для подальшого переосмислення.

Якраз цими днями виповнюється 556-річниця формального оформлення московитського православ’я як окремого феномену в світовому християнстві. Саме 3 вересня 1458 р. Б. Папа Пій ІІ розділив Київську митрополію на власне Київську (католицьку) митрополію та Московську (схизматичну) митрополію і призначив Київським митрополитом Григорія ІІ. Москва тоді зідентифікувала себе як виразне протиставлення світовому християнству, яке у цей Читать далее